?

Log in

No account? Create an account
Роман "Заколот проти Петлюри". Закінчення.
dragon_zaporizh

Продовжую викладати глави свого роману.

Дмитро Калинчук. ЗАКОЛОТ ПРОТИ ПЕТЛЮРИ

Тут - попередня частина
Тут - початок другої частини
А тут - початок твору.




Тетяна мусила прийти щохвилини. Артем з вулиці приніс дрова, кинув шапку на стіл та сів розпалювати грубу. Запалив гасову лампу. Скрипнули двері. Дівчина стрімко увійшла до кімнати і прямо в бекеші та башлику всілася за стіл. Кинула наган. Занурила обличчя у долоні.
– Щойно передали, – її голос тремтів, вона явно плакала дорогою. – Наші здали Київ. Більшовикам. Без бою.
Артем промовчав. Його дивувало хіба те, що сталося це лише зараз.

Read more...Collapse )

Роман "Заколот проти Петлюри". Частина друга. Продовження.
dragon_zaporizh

Продовжую викладати глави свого роману.

Дмитро Калинчук. ЗАКОЛОТ ПРОТИ ПЕТЛЮРИ

Тут - попередня частина
Тут - початок другої частини
А тут - початок твору.




Зробити вибір! Як же це було складно.
З одного боку – приниження, кривда і категоричне небажання воювати за тих, хто свідомо нищив військо і підігрував ворогам своїми безумними вчинками. З іншого – почуття обов’язку і те саме дяченківське «якщо не ми – то хто?»

Read more...Collapse )

Роман "Заколот проти Петлюри". Частина друга. Продовження.
dragon_zaporizh

Продовжую викладати глави свого роману.

Дмитро Калинчук. ЗАКОЛОТ ПРОТИ ПЕТЛЮРИ

Тут - попередня частина
Тут - початок другої частини
А тут - початок твору.




На столі височіла сулія з самогоном, були розкладені сало, хліб та кислі помідори в мисці. На лавах вмостилися бунчужний Архипич, джура Ясько та значковий Дяченко з дивізіону чорношличників. Трійця вже явно почастувалася.
– Прибіг? – спитав Дяченко і посміхнувся. – А я уже втомився тебе чекати. З хлопцями твоїми от присів.
– Бачу, – буркнув Артем та похмуро глянув на сулію.
– Ну що, нагнав Охріма? – поцікавився Архипич.
– Нагнав.
– І що?
Артем махнув рукою та заходився розвішувати на стінах мокрі бурку та башлик. Плечі черкески тепер були рівненькі, мов на піджаку – першим своїм наказом Волох відмінив погони та звання. Дякувати богу – червоних стрічок носити не змусив.

Read more...Collapse )

Роман "Заколот проти Петлюри". Частина друга. Продовження.
dragon_zaporizh

Продовжую викладати глави свого роману.

Дмитро Калинчук. ЗАКОЛОТ ПРОТИ ПЕТЛЮРИ

Тут - попередня частина
Тут - початок другої частини
А тут - початок твору.




Артем витискав з коня все що міг. Стежки та доріжки стрімко пролітали під копитами. Міст перелетів стрілою. Перестрибнув завал. І остроги – знову й знову.
– Стій! – кричав він на все горло. – Стій! Повернися!
Тварина хрипіла і видихала піною. Коня було треба негайно переводити на клус, допоки не впав посеред дороги загнаний. Але він намагався. Ще трохи. Наздогнати.
– Стій! Охріме! Назад!

Read more...Collapse )

Роман "Заколот проти Петлюри". Частина друга. Продовження.
dragon_zaporizh

Продовжую викладати глави свого роману.

Дмитро Калинчук. ЗАКОЛОТ ПРОТИ ПЕТЛЮРИ

Тут - попередня частина
Тут - початок другої частини
А тут - початок твору.



Сотник Авраменко з огидою кинув газету на стіл. Він більше не міг цього читати. Кілька днів перебування в Києві подарували йому стійке враження, що приїхав він у якийсь інший світ, де ніхто й близько не відав ані про фронт, ані про більшовицький наступ. Жахіть війни тут не бачили. Міри загрози, що нависла над їхньою державою, – не усвідомлювали. На язиці у киян було обговорення Трудового конгресу, партійні суперечки та перебіг чергового засідання чергової партії. Про те, як на передовій молодих хлопців кололи багнетами та шматували шрапнеллю, ніхто не згадував.
Тут ласували кавою та тістечками, а у сотні верст від них за ласощі сприймали печену картоплю та сало.

Read more...Collapse )

Роман "Заколот проти Петлюри". Частина друга. Продовження.
dragon_zaporizh

Продовжую викладати глави свого роману.

Дмитро Калинчук. ЗАКОЛОТ ПРОТИ ПЕТЛЮРИ

Тут - попередня частина
Тут - початок другої частини
А тут - початок твору.




Від доповіді сотника Чайковського його серце стиснуло, мов лещатами. З усіх можливих варіантів стався найгірший. Він силився щось сказати у відповідь, але слова змішалися в горлянці. Емоції душили здоровий глузд.
– Що ви наробили? Навіщо ви їх сюди привезли?!? – випалив він.

Read more...Collapse )

Роман "Заколот проти Петлюри". Частина друга. Продовження.
dragon_zaporizh

Продовжую викладати глави свого роману.

Дмитро Калинчук. ЗАКОЛОТ ПРОТИ ПЕТЛЮРИ

Тут - попередня частина
Тут - початок другої частини
А тут - початок твору.


В залі готелю, де містилися стаціонарні булави Лівобережної групи та Запорізького корпусу, від старшин було не пропхатися. Арешт командувача сколихнув усіх. Командири частин воліли знати з перших рук, що насправді сталося і що їм робити далі.
Промовляв комендант штабу групи сотник Авраменко:
– Частину старшин на нашу вимогу з-під варти звільнили. Командувач перебуває у своєму вагоні і наразі усім забезпечений. Завтра командування групи та корпусу хочуть везти до Києва.
– До Києва командувач не доїде, – похмуро зауважив Артем. – Я не можу розкрити усіх деталей, але ці інтриги сягають вищого керівництва країни. Дехто в Києві дуже хоче, аби командувач загинув дорогою під час нападу анархістів.

Read more...Collapse )

Роман "Заколот проти Петлюри". Частина друга. Продовження.
dragon_zaporizh

Продовжую викладати глави свого роману.

Дмитро Калинчук. ЗАКОЛОТ ПРОТИ ПЕТЛЮРИ

Тут - попередня частина
Тут - початок другої частини
А тут - початок твору.




Микола Міхновський вислухав його від початку і до кінця не перебиваючи. Почуте не прокоментував ніяк. Сперся головою на кулак. Глибоко замислився.
– Вам треба виїхати звідси, – мовив Артем. – Гайдамаки Волоха напевне мають наказ вас знайти і доставити до Києва разом з командувачем. Це було б катастрофою.

Read more...Collapse )

Роман "Заколот проти Петлюри". Частина друга. Продовження.
dragon_zaporizh

Продовжую викладати глави свого роману.

Дмитро Калинчук. ЗАКОЛОТ ПРОТИ ПЕТЛЮРИ

Тут - попередня частина
Тут - початок другої частини
А тут - початок твору.




Протистояння було в розпалі. Бліді гайдамаки збилися в купу біля вагонів і ошкірилися багнетами. Мазепинці і чорношличники сунули звідусіль. Гриміла відбірна лайка. Чорношличники вимагали, аби гайдамаки пустили їх до вагону командувача, а ті у відповідь лаяли тих буржуями та панськими запроданцями.
Одного слова було достатньо, аби ділянка перед вагонами вкрилася трупами українських хлопців.

Read more...Collapse )

Роман "Заколот проти Петлюри". Частина друга. Продовження.
dragon_zaporizh

Продовжую викладати глави свого роману.

Дмитро Калинчук. ЗАКОЛОТ ПРОТИ ПЕТЛЮРИ

Тут - попередня частина
Тут - початок другої частини
А тут - початок твору.




Настрій у салон-вагоні командувача був спокійний та безтурботний. Тишу порушували жартівливі вигуки – Парфенів, Сільванський, командувач Мазепінського полку та осавул командувача Письменний захоплено розігрували партію у преферанс. Осавул Корж читав якийсь французький роман. Отаман булави групи військовий старшина Гейденрайх міряв кроками залу салон-вагону з кінця у кінець. Хорунжий Довбня писав листа.
Командувач Лівобережної групи дієвої армії УНР отаман Петро Болбочан розкинувся у кріслі та накрився шинеллю. Зовні здавалося, що командувач тихо куняє. Насправді він думав. Сотню разів він перебирав події останніх днів і задавав собі одне й те саме питання – чим був цей арешт? У Києві дізналися про візит Міхновського? Це не кримінал – лідер хліборобів і раніше неодноразово гостював у них. Хтось дізнався про характер їхньої розмови? Виключено, ця історія не виходила за стіни булави, а своїм старшинам Командувач вірив безмежно. Можливо, арешт і не пов'язаний з прибуттям Міхновського і це звичайна чистка від надто впливових військових, популярність яких змушувала нервувати Петлюру? Але навіщо так складно? Навіщо вриватися в саме серце Запорізького корпусу і наражатися на ризик бійки, якщо командувача можна було просто викликати до Києва?

Read more...Collapse )